Гній
Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
В сучасних словниках
1. мед. Густа рідина жовтувато-зеленого кольору, з неприємним запахом, яка утворюється внаслідок гнійного запалення. Страшні виразки, з яких виступав гній, червоні й розпухлі від трахоми повіки.. виднілися в юрбі.(Олесь Донченко, III, 1956, 144).
2. с. г. Суміш посліду або кізяка з підстилкою, що використовується як місцеве органічне добриво. На великому розпутті, куди завжди звозили гній, ..стояла одним одна хатка (Панас Мирний, II, 1954, 132); Хлібороби, які мали в себе тягло, на вози накладали масний гній і вивозили на схили, на свої шматки полів (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 10).
Англ.-pus(мед.), purulence(с.г.)
