Гречаник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:56, 23 листопада 2017; Dokucherezhko.uk15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Гречаник, -ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГРЕЧА́НИК, а, чол., розм. 1. Хлібний виріб з гречаного борошна. От цар знов загадує, щоб невістки напекли гречаників і принесли йому: хто краще пече? (Українські народні казки, 1951, 173); Згадалась сусідка Вівдя, яка нагодувала хвору дитину гречаником (Олесь Донченко, III, 1956, 7). 2. тільки мн. Назва пісні і танку. [Мошко:] Всіх, яких скажете: дудочку.., гречаники — нема такого танку, щоб Мошко не заграв (Степан Васильченко, III, 1960, 184). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГРЕЧА́НИК, а, ч., розм. 1. Хлібний виріб з гречаного борошна. От цар знов загадує, щоб невістки напекли гречаників і принесли йому: хто краще пече? (Укр.. казки, 1951, 173); Згадалась сусідка Вівдя, яка нагодувала хвору дитину гречаником (Донч., III, 1956, 7). 2. тільки мн. Назва пісні і танку. [Мошко:] Всіх, яких скажете: дудочку.., гречаники — нема такого танку, щоб Мошко не заграв (Вас., III, 1960, 184). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 164.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

гречаник -а, ч., розм. 1) Хлібний виріб із гречаного борошна. 2) тільки мн. Назва пісні й танку.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Гречаник1.jpg Гречаник2.jpg Гречаник3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Греча́ники — село в Україні, в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області. Населення становить 55 осіб. Відомо з часів Гетьманщини. У 1740-их роках село входило до складу Трахтемирівської сотні Переяславського полку, ним володів сотник Першопереяславської сотні Семен Копцевич, друг Григорія Сковороди. В околицях села розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Стовп'язькі краєвиди».

Див. також