Бевзь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:55, 23 листопада 2017; Akhuzko.im17 (обговорення • внесок)
Бевзь, -зя, м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч.
БЕВЗЬ, я, чол., лайл. Те саме, що бевзень. — Який-бо ти бевзь і справді (Тарас Шевченко, I, 1951, 104); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним Чи бюрократом (є ще цей бур'ян!), — Він був мов кремінь — і перемагав (Максим Рильський, Мости, 1948, 102). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 118.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ Інститут мистецтв}}
