Безкрайність
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:53, 23 листопада 2017; Akhuzko.im17 (обговорення • внесок)
Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до безкрайній; безмежність. Його постать зникла — розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Юрій Смолич, II, 1958, 117); Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь, Бо світ скінченний, і безкраїй він же (Микола Бажан, I, 1946, 205).
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ Інститут мистецтв}}
