Ковбанька

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня. 1.1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась (Коцюб., І, 1955, 285); Машина заїхала в широку ковбаню, важко, натужно завила мотором і забуксувала (Коз., Сальвія, 1959, 206); * Образно. Всією істотою відчувала вона, що на батьківщину їй заказано шляхи, отже, треба або вмерти, або якось видертися з цієї огидної ковбані, де нема і не буває волі жінкам (Тулуб, Людолови, II, 1957, 238).

Глибоке місце, яма в річці, озері тощо. — Та в цьому ставку трудно і втопитись, хіба запливемо аж.. під той ліс,— сказала Ватя,— там-таки чимала ковбаня (Н.-Лев., IV, 1956, 77); Восени залягає риба в ковбанях (Рильський, II, 1960, 159); Тут можна було пірнути з висоти заставок у глибоку ковбаню сторч головою (Іщук, Вербівчани, 1961, 23).

2.http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8F

3.20140704103756.JPG

http://travelask.ru/system/images/files/000/189/782/wysiwyg/monticello_dam_drain_glory_hole_usa4.jpg?1483107361

2009-april-seim.jpg

4.https://www.youtube.com/watch?v=SsqWrJUU_88

https://www.youtube.com/watch?v=qSPOHr81FZM