Жижа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:35, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жижа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. З огнем не жартуй, бо то жижа. Ном. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Лебед. у. Ум. Жижка.
