Пудофет
Пудофет, -та, м. Тяжелый на подъемъ. Котл. Слов. 24. Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так, як мухи, і пудофети наголо. Котл. Ен. ТІ. 16.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Пудофе́т,-а, чол., рідко. Неповоротка, важкоруха, млява людина; тяжкотілий, тюхтій, сидень. [1. Послав йому Господь і діточок, покірних, слухняних, працьовитих, не таких, як він пудофет, а у матір, бо жінка його була невсипуща господиня (Валерій Войтович, «Антологія українського міфу: Потойбіччя»). 2. Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так, як мухи, і пудофети наголо (Іван Котляревський, «Енеїда»). 3. А ви, гладкі яриги, пудофети / Важкі на мисль, глухі на солов’я,/ — Ти ви ж вночі усі як захропете, / Хіба ж на місяць дивитесь, як я?! (Ліна Костенко, «Сніг у Флоренції»).]
Фонетичний запис- [пудофе́т]
Мофрологічний запис
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Н | пудофе́т | пудофе́ти |
Р | пудофе́та | пудофе́тів |
Д | пудофе́тові (пудофе́ту)* | пудофе́там |
З | пудофе́та | пудофе́тів |
О | пудофе́том | пудофе́тами |
М | пудофе́тові, пудофе́ті | пудофе́тах |
К | пудофе́то | пудофе́ти |