Прало

Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Каменец. у. Вх. Зн. 55.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРА́ЛО, а, сер., діал. Місце на річці (озері і т. ін.), де перуть білизну. Жінки з цілого села приходили сюди [на джерела] влітку і взимку прати білизну. В селі існувало переконання, що «вода з прала» помагає на ревматизм [від ревматизму] (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 277).

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
називний	прало	прала
родовий	прала	прал
давальний	пралу	пралам
знахідний	прало	прала
орудний	пралом	пралами
місцевий	на/у пралі	на/у пралах
кличний	прало	прала