СШ № 89 (Печерський район)
Директор школи
Саратова Олена Григорівна — директор школи, вища категорія, вчитель-методист.
Завуч школи
Візитка школи
ІСТОРІЯ ШКОЛИ 1938-2002 РР.
1 вересня 1938 року для багатьох хлопців з маленьких околишніх будиночків гостинно відчинилися двері щойно збудованої школи.
Це була невелика триповерхова будівля, у якій було 10 класних кімнат.
Ось як описує своє навчання колишній учень школи Геннадій Іларіонович Соловей:
«У 1938 році школа була здана будівельниками, і з 1 вересня у ній розпочалися заняття. До цього я навчався у школі №109, а ще раніше у школі №75. Після закінчення 6-го класу я був переведений до школи №89. Наш 7-й клас був у школі один, і ми були найстарші.
Як усі діти тих років, ми були дуже комунікабельними і часто між собою обговорювали міжнародну ситуацію, події в Німеччині й інші питання. Запам’яталася мені також пароплавна екскурсія у м. Канів до могили Т.Г. Шевченка у вересні 1938 року. Ще ми брали участь у великих воєнізованих іграх для усіх шкіл, які організовував і проводив райком комсомолу Печерського району. У цій школі я у 1939 році вступив до комсомолу. Директором школи на той час був Охріменко (ім’я та по батькові я, на жаль, забув), а класним керівником – учитель російської мови та літератури Біна Мойсеївна (прізвище, на жаль, теж не пам’ятаю)».
Під час Великої Вітчизняної війни, після звільнення м. Києва від фашистських загарбників, у школі був розташований військовий шпиталь. З 1945 року школа стала жіночою. Після війни дівчата прийшли в порожню школу, де до 1954 року не було жодного стільця. Вже пізніше завезли декілька парт. Однак ще певний час уроки велися так, що сиділи тільки учні (в учителя не було ні стола, ні стільця). Класний журнал лежав на підвіконні. А шкільним дзвоником служив удар у невеликий старенький дзвіночок. У 1954 році школа злилася з чоловічою «гвардійською» школою №134. Але випускниці 1953 року завжди залишаться в пам’яті вчителів підтягнутими, акуратними, дисциплінованими.
З 1938 року по 1941 рік директором школи був Охріменко (на жаль імені та по батькові ми не знаємо). З 1945 року по 1958 рік школу очолювала Дейкіна Варвара Григорівна; з 1959 року по 1961 рік – Шевченко Галина Михайлівна; з 1961 року по 1974 рік – Гнатенко Іван Семенович; з 1974 року по 1993 рік – Аврамчук Катерина Федорівна, а з 1993 року школу очолює Саратова Олена Григорівна. Школа пишається учителями, які пройшли стежками війни, а потім натхненно трудилися в ній. Це повний кавалер 3-х Орденів Слави, учасник оборони Києва Рибалко Василь Матвійович, кавалер ордена «Знак пошани» Роганова Надія Павлівна. З часу існування школи двоє вчителів, які віддали роботі з дітьми більше 35 років, отримали найвищу нагороду: Звання «Заслужений учитель України», а саме: Лугова Тамара Іванівна – вчитель початкових класів та Ковтун Лілія Василівна – вчитель фізичної культури.
ІСТОРІЯ ШКОЛИ 2002-СЬОГОДЕННЯ
Сьогодні наша школа є однією з найбільших шкіл Печерського району.
У 2002 році зроблено сучасну добудову, оновлено матеріально-технічну базу. Сьогодні в школі 83 кабінети, 2 актові зали, 3 спортивні зали, хореографічна зала, велика і гарна їдальня та ін.
У школі налагоджена гурткова робота. Учні залюбки навчаються танцям, співам, грають у футбол, баскетбол, волейбол, шашки, шахи. Працюють такі гуртки: військово-патріотичний, спортивний, флористики, сучасний танець, театральний, математичний, літературний.
Щороку школа бере активну участь та посідає призові місця у районних, міських конкурсах: «Діалог держав – партнерство в освіті», «Кришталевий каштан на Печерську», «ЮІР», «Читці поезії Т.Г.Шевченка», Київський вальс». Протягом багатьох років школа традиційно є активною учасницею районних, міських олімпіад з базових дисциплін, Міжнародного конкурсу з української мови ім.. Петра Яцика, Малої Академії наук, де також наші діти посідають призові місця.
Випускники школи отримують високі результати за підсумками зовнішнього незалежного оцінювання, що дає їм можливість 100% вступу до Вищих навчальних закладів. За період існування школи Золотою медаллю нагороджено 350 учнів та Срібною медаллю – 155 учнів.
Особлива увага приділяється співпраці з Вищими навчальними закладами. Школа співпрацює з Національним транспортним університетом, Київським національним лінгвістичним університетом, Національним педагогічним університетом ім.. М.П. Драгоманова, Київським університетом ім.. Б. Грінченка.
Педагогічний, батьківський та учнівський колективи багато років співпрацювали з Благодійною організацією «Центр соціальної опіки та реабілітації «Дитяча Надія» — «ВАРНАВА», яка опікувалася безпритульними дітьми. Завдяки колективу школи ці діти отримували маленьку частинку тепла, якого їм так не вистачає у житті. Але, нажаль, центр закрили.
Вже багато років в школі налагоджена робота учнівського самоврядування. Педагогічний колектив школи, батьківський комітет та учнівське самоврядування плідно співпрацюють за всіма напрямками виховної та навчальної роботи.
Великим проектом учнівського самоврядування, педагогічного та батьківського колективу стали:
Відкриття музею українських хатинок «Українська хата – колиска нашого народу». Реквієм «Світла пам’ять Небесної сотні». Благодійний проект учнів, батьків, учителів з Свято-Покровським православним чоловічим Монастирем та дитячими будинками Закарпатської області: «Від серця – до серця». Допомога 11 батальйону територіальної оборони Київської області «Київська Русь»: «Бронежилети замість квітів», «Намалюй малюнок та напиши листа», Благодійні ярмарки та концерти, збір речей та харчових продуктів.
Тісний зв’язок школи з батьками допомагає створити необхідну атмосферу в школі. Саме завдяки невтомним активістам батьківського комітету вирішується багато проблем, як на рівні школи, так і кожного класу зокрема.
Секретом відданості і довговічності нашої школи є її вчителі, діти, батьки – всі ті, хто причетний до такої нелегкої справи – виховання дітей. Бо навчання в школі – це праця, але праця не тільки розумова, але й фізична. Саме завдяки такому поєднанню виявляються здібності і нахили учнів, закладаються основи для вибору майбутньої професійної діяльності. Наш колектив – це творчі, талановиті люди. Його мета – дати кожній дитині щастя, яке полягає в тому, щоб дитина розкрила свої здібності, полюбила працю, створювала красу для інших, навчити і виховати дітей справжніми людьми.
Заповнюються гамірною дітворою класи, коридори. Школа живе, школа йде до майбуття. Бо учитель – це друг, наставник юного покоління. Учні та вчителі пишаються своєю рідною, улюбленою школою №89 на Печерську і ніжно її називають «Наша перлинка».
