Животинник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:33, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Животинник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.