Борець

Борець, -рця, м. 1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. І. 109.

Сучасні словники

БОРЕ́ЦЬ, рця, чол.
1. Той, хто бореться (в 1 знач.), б'ється з ким-небудь.
До впаду міг борюкатися [Василько] .. з рябеньким лобатим своїм приятелем.. А дядько тільки сміється на буйні Василькові вибрики. — Ану, ану, чий лоб міцніший, — під'юджує він борців (Олесь Гончар, II, 1959, 164);
Почалася небувала різня.. Очі борців прислонювала кривава мряка, від напруги омлівали руки, віддих рвався у грудях (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 335);
Спортсмен, що займається боротьбою. Широкоплечий і присадкуватий, він нагадував Вихору скорше борця легкої ваги, ніж піхотинця (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 294).

2. Той, хто бере участь у боротьбі (в 2 і 3 знач.), бореться за що-небудь.
Згадати тільки всі тяжкії муки, Що завдали борцям за правду вороги (Леся Українка, I, 1951, 113);
Тарасові промінні очі ..Таїли в сяйності своїй — І пломінь клятв саможертовних, І лють затятого борця (Микола Бажан, Роки, 1957, 241).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 217.