Власність

Власність, -ности, ж. Собственность. Левиц. Пов. 320. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав’янщини. О. 1861. X. 3.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЛА́СНІСТЬ, ності, жін.

1. Майно, належне кому-, чому-небудь. Се страшенна річ «недвижима» власність, вона не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху (Леся Українка, V, 1956, 199); Філософ [Г. Сковорода].. таким був бідним, що вся його власність вміщалася в три слова: костур, торбинка й флейта (Павло Тичина, III, 1957, 102).

2. Належність чогось кому-, чому-небудь із правом розпоряджатися. Економічну основу СРСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя й засоби виробництва (Конституція УРСР, 1946, 3); Економічний розквіт колгоспного ладу створює умови для поступового зближення, а в перспективі і злиття колгоспної власності з загальнонародною в єдину комуністичну власність (Програма КПРС, 1961, 67).

Ілюстрації

[[Зображення: Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри Опис1 Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри Опис2 .jpg|Опис1 Файл:Example.jpg|Опис2 </gallery> .png|x140px]]

x140px

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 703. Зовнішні посилання