Колисати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:40, 23 листопада 2017; T.marchenko (обговорення • внесок)
Колиса́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Ілюстрації
| [[Зображення: |x140px]] | [[Зображення: |x140px]] | [[Зображення: |x140px]] |
Медіа
В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.
