Муркіт

Муркіт, -коту, м. Муркання. Шелех.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Це, як правило, неголосний ритмічний тривалий вібруючий звук, що видається деякими видами котячих в момент отримання позитивних емоцій (ласки, насичення і т. п.); рідше в інших випадках. Незважаючи на те, що звуки, дуже схожі на муркотіння, видають також лисиці, мангустові, цівети, генети, ведмеді, борсуки, гієни, традиційно, кажучи про муркотіння, мають на увазі тільки представників сімейства котячих. Також звуки, схожі на муркотіння, під час їжі іноді видають кролики, білки, тапіри, лемури, слони [3], морські свинки, єноти-полоскун і горили.