Коверза
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:39, 23 листопада 2017; Koosiptsova.fpmv17 (обговорення • внесок)
Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. Левиц. І. 332. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 261.
