Хорбак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:44, 23 листопада 2017; Ymvintoniv.if17 (обговорення • внесок)
Хорбак, -ка, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = Хробак. Желех. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}} ХОРБА́К, а, чол., діал. Хребет. — Ти будь контетний [задоволений], як маєш на хорбаці дранку (Василь Стефаник, I, 1949, 138). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 125.
