Магала

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:20, 22 листопада 2017; Mosokolovska.ij17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала. Св. Л. 24.

Сучасні словники

Магала МАГАЛА -и́, ж., діал. Частина передмістя.

Магала МАГАЛА, або Магалевське — маленька солона лагуна з групи Тузловських лиманів. Загальна площа лагуни — 76 га. Знаходиться на південний захід від лиману Шагани, в районі села Трихатки, Татарбунарського району Одеської області. Відмежена від лиману Шагани піщаною косою. Назва лиману походить від арабського mähallä, корінь якого означає «поселення», «заселяти». Озеро входить до складу Національного природного парку «Тузловські лимани».

Ілюстрації

Магала 1.jpg Магала 2.jpg Магала 3.jpg Магала 4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

2.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

3.Янко М. П. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: Знання, 1998.

Зовнішні посилання