Двоєчко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:20, 22 листопада 2017; Yvkuz.if16 (обговорення • внесок)
Двоєчко, чис. Ум. отъ двойко. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Мог. 53. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці. Мет. 63. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
