Женити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:29, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жени́ти, -ню́, -ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ном. № 10229. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити? Макс. (1849). 160.