Шалава
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ.
Зміст
Сучасні словники
ШАЛАВА (-и) ж. крим. 1. жрм; зневажл. Повія; жінка легкої поведінки. - Це намисто, - закричав Чавела, - носила чесна циганка. Циганка, навіть, коли голодна, може гадати, дурити, може вкрасти, але курвити не буде. У-у, шалава... (Г. Шкляр, Дівчина з калєпним); Взагалі та зокрема, Ця шалава не дріма <...>(М. Фішбейн, ...і щастя...); <...> той, якого по доброті душевній ти вирвав із богемної тічки пилососних шалав і зашмарканих гоміків <...> Курсивний текст(С. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 544. // Вулична дівчина. СЖЗ, 114. 2. Крадійка. БСРЖ, 680.
Походження слова
Деякі вважають що слово шалава застосовувалося ще з давніх часів, коли в світі панувала романтика і краса. Так, за часів царювання короля Артура, лицарі елегантно називали одну даму Шалашова Діва (на жаль, справжнє ім'я історія не зберегла). Жінка отримала це прізвисько за звичку вступати в коїтальних ставлення де попало і з ким попало. З тих часів витекло багато води і слово скоротилося до "Шалашовка", а потім і зовсім до "шалава". Також існує думка, що шалава є похідним словом. На думку деяких лінгвістів, походить воно від слов'янського "пустувати", "Навіжений".
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Шалава - родовий герб польської та української шляхти, яким користувалася, зокрема, родина Самойловичів з XVII століття, до якої належав Гетьман України Самойлович Іван Самійлович. Герб давньоукраїнського походження (від часів Київських князів). Відомо що він був затверджений ще в 1354 році і його використав близько 40 пологів. Сам герб виглядає досить миловидно і химерно. У блакитному полі зображений золотий круг, усередині якого розмістилися три золотих хреста. Над блакитним полем можна помітити шолом, з якого видніється рука з мечем.
Див. також
Герб польської та української шляхти
Джерела та література
