Могучий
МОГУ́ЧИЙ, а, е, заст., уроч. Могутній. Не за горами, не за бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар, що звався Лев (Іван Франко, III, 1950, 228); Вірші Кобзареві могучі.. Перелив ти [М. Лисенко] у пісні співучі! (Панас Мирний, V, 1955, 282); Стояв задуманий, могучий [Б. Хмельницький], Дивився в далеч голубу (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 27); Хвилі кипучі, Вітри могучі, Вас я благаю, — Грудь облегчіте, Вість принесіте З рідного краю (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 147); Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! (Павло Тичина, I, 1957, 97); // у знач. ім. могучий, чого, чол. Той, хто має велику владу, силу. Не завидуй могучому, Бо той заставляє (Тарас Шевченко, I, 1951, 260).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Могучий -я, -є.1》 Який має велику владу, силу, великий вплив. 2》 Який відзначається великою силою впливу на кого-, що-небудь. 3》 Який має велику фізичну силу; сильний. || Який свідчить про велику фізичну силу; сильний. || Пишний, буйний. || З товстим стовбуром і густою, розложистою кроною (про дерева). 4》 Дуже великий, значний силою, ступенем вияву тощо. || Який становить велику силу. 5》 Який має дуже добре оснащення, великі виробничі можливості. || Який має велику потужність.
Орфографічний словник української мови
могу́чий прикметник
Словник синонімів Караванського
Могучий
можний, с. всемогутній, всеможний, стосйлий, всесильний, (дух) міцний, сильний, стокрилий; (владар) всевладний, можновладний; (дуб) велетенський, кремезний; (- зелень) пишний, буйний; (- враження) разючий, приголомшливий; (вияв чогось) потужний.
Українсько-російський словник
Могучий могущественный; могучий; мощный могутній рух — мощное движение могутнього складу — могучего [крепкого] телосложения.
