Престіл

Зміст

1 Словник Бориса Грінченка
2 Сучасні словники
- 2.1 Словник української мови
- 2.2 Словник УКРЛІТ.org
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
6 Див. також
7 Джерела та література
8 Зовнішні посилання

Словник Бориса Грінченка

Престіл, -толу, м. 1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. 2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя». Чуб. V. 204.

Сучасні словники

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРЕСТО́Л, у, чол. 1. Трон монарха. Он цар сидить високо на престолі, народи подолані йдуть з дарами коштовними й додолу клонять чола (Леся Українка, I, 1951, 252); Багато бачили престолів, що одвіка Були споруджені рукою чоловіка, із срібла й золота, каміннями облиті, В парчу і оксамит.. обвиті (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 321); Пишно, вдягнений, у великому княжому уборі, але похмурий, сидить Ярослав на престолі (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 85); Літописи відзначають красу і коштовність княжих престолів (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 10); // Трон як символ влади монарха. Ой, скільки ж ви не моліться, А щастя не буде, Доки у нас на престолі Цар Микола буде (Українські народні думи.., 1955, 306); Вже батькова дільба не до вподоби, Не любо Сельмові згадать, що батько Оддав найменшому свій золотий престол (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 190); Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Іван Ле, Право.., 1957, 194); Після смерті Святослава між його синами, які княжили в різних землях древньоруської держави, спалахнула боротьба за великокнязівський престол (Історія УРСР, I, 1953, 57). Вступати (вступити, приходити, прийти, сідати, сісти і т. ін.) на престол — ставати монархом. Коли вступав на престол новий князь, віче «рядилось», тобто домовлялось з князем, на яких умовах воно погоджуються визнати його за князя (Історія СРСР, I, 1956, 55); Яків І заводив усе нові й нові податки без згоди парламенту. Те саме робив і його наступник Карл 1, який вступив на престол в 1625 р. (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 6); Захоплювати (захотіти) престол — силою брати владу монарха в свої руки. Імператор Маврикій був повалений, і престол захопив вождь повсталих Фока (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 353); Зректися престолу — відмовитися від влади монарха. В ніч на 24 лютого 1848 року король Франції Луї-Філіпп зрікся престолу на користь свого старшого онука, графа Паризького (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 209); Падіння престолу — скасування влади монарха. Говорили, що в минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас (Олесь Гончар, II, 1950, 168); Садити (посадити, садовити, посадовити) на престол — надавати комусь владу монарха. Він [князь Ногай] садив на престол і скидав ханів (Історія СРСР, I, 1956, 80); Семен Пушкар ще з донцями пішов садовити на московський престол якогось царевича Димитрія (Іван Ле, Побратими. 1954, 7); Сидіти (сісти) на престолі — бути (стати) монархом. В 30-х роках XVIII ст., коли на царському престолі сиділа Анна Іванівна, фактична влада була в руках німецької партії (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 37). 2. У християнських церквах — місце, на якому зображений бог, що сидить на троні (як символ божественної влади). — Люди добрі, — рече їм владика, — коли він [піп] такий вам любий, то я не бороню йому стояти при престолові божому й до кончини його віку (Марко Вовчок, I, 1955, 9); [Женя:] Присягався бути вірним, у церкві присягався під царським, вінцем, перед престолом всемогущого!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 464); // Символ вищої духовної влади. — Моя тобі порада: облиш надію на єзуїтське кодло, коли хочеш вік добути свій на престолі митрополичому (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 437); — Головний отаман зараз з цього приводу з Ватіканом трактує. Ми їм — кардинальський престол на Україні, а вони за це нас обіцяють завалити зброєю (Олесь Гончар, II, 1959, 194). 3. У християнських церквах — високий чотирикутний столик, що стоїть у центрі вівтаря. Роман поставив усі три книжки на столі сторч, як стравлять євангелії на престолі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 382); І от до церкви повели І руки їм перев'язали, Навкруг престолу обвели І їх навічне обвінчали (Степан Руданський, Тв., 1959, 66); Коли ми новіли, я бачив тільки шматок вівтаря крізь царські двері, що посередині. Бачив престол, а на ньому якусь скляну хатку (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 44); У центрі олтарного приміщення знаходиться невеликих розмірів престол, складений із древньої цегли на розчині вапна з домішкою цем'янки (Археологія, IX, 1954, 12). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 543.

Словник УКРЛІТ.org

Публічний електронний словник української мови

престі́л = престо́л — найсвятіше місце в церкві; знаходиться посередині вівтаря, перед Царськими вратами; перед ним священик править службу Божу; стіл на покуті в світлиці називаємо ха́тнім престо́лом;над ним в куті висів божник, за ним збиралася родина, гостина, відзначалися сімейні урочистості, провадилися обрядодії.