Мотузка

Мотузка, -ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Рудч. Ск. I. 18. Ум. Мотузочка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках МОТУ́ЗКА, и, ж. Те саме, що мотузо́к- Зісуканий із прядива виріб для зв’язування або прив’язування кого-, чого-небудь. Ззаду [воза] упирається на мотузці корова, а спереду суворий мужик заніс над кіньми батіг. Се ярмаркова проза спішить на ніч додому (Коцюб., II, 1955, 237); Через вулиці з балкона на балкон перекинуті мотузки, на яких сохне білизна (Руд., Остання шабля, 1959, 426).

Ілюстрації