Солонина

Солонина, -ни, ж. 1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269. 2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. Ум. Солонинка, солони́ночка.

Сучасні словники

1. Засолене про запас м’ясо. Він розв’язує мішок, витягає звідти солонину, зубами рве червоне м’ясо (Чаб., Балкан. весна, 1960, 149); Солонина за своєю поживною цінністю поступається перед свіжим м’ясом, бо частина поживних речовин втрачається при засолюванні і вимочуванні (Технол. пригот. їжі, 1957, 44).

2. діал. Сало. Катерина з дерев’яного відра годувала льошку.. і милувалася, як пишно росте, — буде м’ясо і солонина (Чорн., Потік.., 1956, 228); Гердлічиха стала у вікні, груба, солониною проросла, і, позіхаючи, говорила (Хотк., II, 1966, 255); З дуб’я листя, з дуб’я листя ввисло на долину, А я тебе, дівча, люблю, як кіт солонину (Коломийки, 1969, 127).

3. Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269.

4. Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. Ум. Солонинка, солони́ночка.

Ілюстрації