Жарина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:23, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жарина, -ни, ж. Раскаленный уголекъ. Кадив, кадив (піп), а це якось жарина з кадильниці й упала да попові в халяву. Рудч. Ск. ІІ. 197. Ум. Жаринка. Став ті жаринки вигрібать. Мнж. 139.