Каблука
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:25, 22 листопада 2017; Donikolaieva.il17 (обговорення • внесок)
Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. Каблучка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести
- Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку ; Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза ); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків
Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..!
Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена...