До-щенту

Словник Бориса Грінченка

До-щенту, нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом’я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. I. 138.

Сучасні словники

ДО-ЩЕ́НТУ, присл. 1. Повністю все, все без залишку. Вони поїли все до-щенту, висмоктали кісточки, висьорбали юшку і.. вилизали навіть миску (Коцюб., II, 1955, 23); Фашистський ешелон з танками знищили [партизани] до-щенту! (Мокр., Сто.., 1961, 144);

ДО-ЩЕ́НТУ 1. Про найбільшу міру, ступінь чого-небудь. Але ти дощенту бідний, Найостанній з голяків (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 242); Ті, хто ще до-щенту не сп'яніли, зацікавлено перезирались (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 74).

Словник синонімів ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМрозм., ГЕТЬрозм., ГЕТЬ-ЧИ́СТОрозм., КРУГО́Мрозм., НА́СКРІЗЬрозм.; ЗГО́ЛА́діал.; ДО-ЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм., ЧИ́СТО розм., НА́ЧИСТО розм. (нічого не залишаючи). [Бережний:] Словом - одне нам тільки зовсім ясно, Гордію, що наш договір поки що цілком виправдовує себе (Є. Кротевич); - Я своє відсидів, - хрипкувато мовив Мусій. - Свою вину спокутував повністю (Є. Гуцало); Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (М. Трублаїні); Качковська пішла спати, зовсім заспокоєна про долю своєї небоги (Леся Українка); Бугай ходив навколо нього пританцьовуючи. Зробивши кілька таких кругів, він цілковито присмирнів, і Павло спокійно відвів його до волярні (Григорій Тютюнник); Ніна.. думала, що хлопець остаточно виправився (О. Донченко); - Не помру я, Яремо, доки сповна не сплачу панам за їхні здирства (П. Кочура); Гостійці своїй я сказувала те, об чім вона питала мене, що вже нас не зовсім, справді, ведмеді з’їли, не поспіль же нас, справді, й простота посягає... (Марко Вовчок); Тільки ж вони непустили нас від себе, поки я притьмом не одужав (Д. Мордовець); А клуню вже всю геть обійняло полум’ям (А. Головко); Чобітки, плахти, намисто, - Все однакове геть-чисто! (Л. Первомайський); Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (П. Грабовський); Наскрізь гуманний, чоловічний - Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто "в поті чола" добуває хліб не тільки собі, але й другим (М. Коцюбинський); Ти згинув, але твоя кров Натхнула до брата любов - І в серце, прибите згола, Відвагу і силу влила (М. Старицький); Вони поїли все дощенту (М. Коцюбинський); Від самого спуску і до церкви - третини села як не було; вигоріло дотла (О. Довженко); Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба (Т. Шевченко); - Ну й чоботи... чисто потрухли... (А. Тесленко); Всі п’ять пальців правої Дмитрової руки були начисто відрубані (В. Козаченко).

Ілюстрації