Щучий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:04, 22 листопада 2017; Mopryshchepa.il17 (обговорення • внесок)
Щучий, -а, -е. Щучій, относящійся къ щукѣ. Чуб. І. 69; III. 434. ЩУ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до щу́ка; // Такий, як у щуки. Метушливо забігали догідливі сірі очі [Лиски], лише ніс гостренький на щучому обличчі іще більше виткнувся й подовшав (Кач., II, 1958, 436). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 530.
- Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут людини
