Вузенький
Словник Бориса Грінченка
Вузенький, вузесенький, -а, -е, пест. Ум. отъ вузький.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 784.
1) ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузький. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Стрічка вузенька, випрасувана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 289);
2) Який має невелику ширину; протилежне широкий. В вузькій щілині між кипарисами сміялося море свіжим, іскристим усміхом (Леся Українка, III, 1952, 599); Євмен Жлукто, дебелий довгорукий дядько з косими вузькими очима.., потягнувся через стіл до зерна (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 6);
3) Менший за шириною, тісніший, ніж потрібно, бажано. — Ніяк не влізу в прокляте крісло, таке вузьке! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 126); І звівся [С. М. Кіров], натягнувши вузьке пальто на плечі, В руці портфель поргертий (Микола Бажан, I, 1946, 256);
4) перен. Який має дуже обмежені можливості, неширокі межі. Буржуазні відносини стали занадто вузькими, щоб вмістити створене ними багатство (Маніфест комуністичної партії, 1947, 20);
5) Який охоплює небагато або небагатьох. Наша робота — не для вузького кола любителів красного письменства. Наша творчість належить народові (Літературна газета, 12.I 1962, 1);
6) Позбавлений широких поглядів, замкнутий у колі особистих інтересів; обмежений. Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства, що живе тільки для себе, для своїх вузьких класових інтересів, — з нижчим, біднішим класом народу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 39); Деякі люди доброї волі, але вузького погляду, стали підкопуватися під програму (Іван Франко, XVI, 1955, 128); Іванів світ був вузький, близький до тваринного (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 279);
7) Пов'язаний з певною галуззю; спеціальний. Точність перекладу [електронною машиною] .. виявляється достатньою для спеціальної літератури з вузької галузі (Наука і життя, 9, 1959, 19); В нижчеподаній статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови, обмежуюсь лише кількома вузькими, як мені здається, пунктами (Максим Рильський, III, 1956, 63);
8)лінгв. Який вимовляється з невеликим розкриттям рота (про голосні звуки). Вузьке переднє і теж дуже характерне для розглядуваної системи голосних (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 161).
Ілюстрації
