Діл

І. Діл, долу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Нет мене, сивий коню, горами, долами. Грин. ІІІ. 677. 2) Полъ земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. До-долу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця додолу. Додолу верби гне високі. Шевч. 26. Склонив головочку низько додолочку. Чуб. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней додолу! ЗОЮР. Долина глибока, калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. Ісус, нахилившись додолу, писав пальцемЄв. І. VIIІ. 6. Ум. Долок, долонько, долочко.

ІІ. Діл, -лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у.