Жало
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:17, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жало, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. Жальце.