Жалля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:17, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жалля, -ля, с. = Жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом попід хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.