Титарня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:29, 22 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Титарня, -ні, ж. Столикъ, гдѣ продаютъ церковныя свѣчи, кладовая церковнаго старосты. Я до титарні протіснився, на п’ять рублів свічок купив. Алв. 100.
Зміст
Сучасні словники
ТИТА́РНЯ, і, жін. Столик, де продають церковні свічки; комора церковного старости. Я до титарні протіснився, на п'ять рублів свічок купив (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 128.
Ілюстрації
|
|
|
|
