Тестонько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:27, 22 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Зміст
Сучасні словники
ТЕ́СТОНЬКО, а, чол. Пестл. до тесть. — Що ж, дорогий тестоньку, — сказав Тимко, затримуючись у дверях. — Не хочеш по-доброму, візьму силою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 102.
Ілюстрації
|
|
|
|
