Оскард
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:10, 22 листопада 2017; Vvmiroshnychenko.if17 (обговорення • внесок)
Оскард, -ду, м. и Оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОСКА́РД, а, чол., рідко. Те саме, що кирка. Дід Сербиченко.. сів з оскардом насікати камінь до млина (Юрій Яновський, Мир, 1950, 230); Оскардами не лише зрубують навар в котлах, — дізнався Оверко, — а також тешуть дикий камінь (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 113). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 767.
