Ярувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:58, 22 листопада 2017; Svbuchak.if17 (обговорення • внесок)
Ярувати, ярую, -єш, гл. — Быть въ любовномъ возбужденіи. А той як коло дівчат ярує! Черк. у. В се врем’я Юпитер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь.... Моє безсмертиє ярує, роскошних ласк твоїх бажа». Котл. Ен. VI. 35.
Сучасні словники
• 1. Бути в стані сильного гніву; лютувати.
"Потім ярує [Турн] од досади, Виводить військо із засади І гору покида, і ліс." (Іван Котляревський, I, 1952, 279).
• 2. Виявлятися з надзвичайною силою (про стихійні явища).
"Ой, ярує вітер в червоних таволгах: як зірветься — ввесь цвіт знесе!" (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 20).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
♦ Англійська:
1. to be angry (furious/enraged);
2. to rage;
♦ Німецька:
1. wütend werden;
2. toben;
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 651.
2. Онлайн словники Lingea
