Грішник
Грішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ном. № 5098.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГРІ́ШНИК, а, чол. Той, хто має гріхи, грішить. [Виборний:] Великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким, грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам'ятку (Іван Котляревський, II, 1953, 15); Існує українська казка-легенда про великого грішника, який вчинив багато злодіянь, а пізніше покаявся(Мистецтво, 6, 1955, 6). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 172.
"Словопедія"
грішник -а, ч. Той, хто має гріхи, грішить.
"СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO"
Грі́шник, -ка, м. Грѣшникъ. Ном. № 5098.
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Іншими мовами
1.Українсько-англійський словник
sinner, a sinful human, trespasser, wrongdoer, библ. outcast, evildoer, transgressor
2.Українсько-російський словник
Грешник
3.Українсько-польський словник
grzesznik
4.Українсько-німецький словник
Missetäter, ein Mensch der Sünde, Sünder, Bösewicht
5.Українсько- французький словник
pécheur m, pécheresse f
6.Українсько- португальський словник
pecador m
7.Українсько- латинський словник
peccator;
8.Українсько- іспанський словник
pecador m