Грішник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Грішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ном. № 5098.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГРІ́ШНИК, а, чол. Той, хто має гріхи, грішить. [Виборний:] Великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким, грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам'ятку (Іван Котляревський, II, 1953, 15); Існує українська казка-легенда про великого грішника, який вчинив багато злодіянь, а пізніше покаявся(Мистецтво, 6, 1955, 6). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 172.

"Словопедія" 

грішник -а, ч. Той, хто має гріхи, грішить.

"СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO" 

Грі́шник, -ка, м. Грѣшникъ. Ном. № 5098.

Ілюстрації

Слухач211117(5).JPG Слухач211117(4).jpg Слухач211117(1).JPG

Медіа

[1]

[2]

[3]

Іншими мовами

1.Українсько-англійський словник

sinner, a sinful human, trespasser, wrongdoer, библ. outcast, evildoer, transgressor

2.Українсько-російський словник

Грешник

3.Українсько-польський словник

grzesznik

4.Українсько-німецький словник

Missetäter, ein Mensch der Sünde, Sünder, Bösewicht

5.Українсько- французький словник

pécheur m, pécheresse f

6.Українсько- португальський словник

pecador m

7.Українсько- латинський словник

peccator;

8.Українсько- іспанський словник

pecador m

Джерела та література

1.http://sum.in.ua/;

2.http://slovopedia.org.ua ;

3.http://hrinchenko.com ;

4.http://eslovnyk.com/ ;

5. https://translate.academic.ru/.