Логво
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:56, 22 листопада 2017; Ashalkovska.if17 (обговорення • внесок)
Ло́гво, -ва, с. = Лігво. Недалеко од змієвого логва. Грин. II. 235. Я застав його на лот. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина.
2. Вбоге житло або постеля людини.
Лігво великих хижих тварин, зокрема ведмедя, називається барліг.
Ілюстрації
|
|
Медіа
. .
Іншими мовами
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 508.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 367.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 508.
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/лігво
