Увал

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Увал, -лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.

Сучасні словники

УВА́Л, у, чол. Видовжена височина з пологими схилами; косогір. Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (Вадим Собко, Справа.., 1959, 302).

Ілюстрації

x140px x140px x140px x140px


Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Uval