Судорга

Словник Бориса Грінченка

Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне. Ном. № 6978.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СУ́ДОРГА, рідше СУ́ДОРОГА, и, жін. Те саме, що судома. Боярин, хриплячи в передсмертних судорогах, лежав на землі (Іван Франко, VI, 1951, 16); Судорога пересмикнула уста жінки (Михайло Стельмах, I, 1962, 397); Уста [Єремії] завжди усміхались — ніби судорогою так звело їх навіки (Олекса Стороженко, I, 1957, 371); * Образно. — Тисяча літаків у темному небі. І небо корчиться над землею від судорог (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 248); * У порівняннях. Танк, несамовито скреготнувши, смикнувшись вперед, назад, ніби в судорогах, раптом спинився, заглух (Олесь Гончар, II, 1959, 376). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 829.

Ілюстрації

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання