Могучий
Зміст
Словник Бориса Грінченка
МОГУ́ЧИЙ, а, е, заст., уроч. Могутній. Не за горами, не за бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар, що звався Лев (Іван Франко, III, 1950, 228); Вірші Кобзареві могучі.. Перелив ти [М. Лисенко] у пісні співучі! (Панас Мирний, V, 1955, 282); Стояв задуманий, могучий [Б. Хмельницький], Дивився в далеч голубу (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 27); Хвилі кипучі, Вітри могучі, Вас я благаю, — Грудь облегчіте, Вість принесіте З рідного краю (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 147); Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! (Павло Тичина, I, 1957, 97); // у знач. ім. могучий, чого, чол. Той, хто має велику владу, силу. Не завидуй могучому, Бо той заставляє (Тарас Шевченко, I, 1951, 260).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МОГУТНІЙ, я, є.
1. Який має велику владу, силу, великий вплив. — Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував (Леся Українка, I, 1951, 252); Стоїть, як Свободи застава, Могутня Радянська Держава (Іван Нехода, Дивлюсь.., 1949, 77).
2. Який відзначається великою силою впливу на кого-, що-небудь. Марксизм-ленінізм став могутньою ідейною зброєю революційного перетворення суспільства (Програма КПРС, 1961, 4); Вона [радянська література] на всіх етапах розвитку була.. могутнім глашатаєм революційних перетворень (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 3).
3. Який має велику фізичну силу; сильний. Що діялося в душі цеї [цієї] могутньої людини, — ніхто не знав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 255); // Який свідчить про велику фізичну силу; сильний. — Ти.. увесь з слонової кості, сповитий через могутнє плече золотою мантією! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 240); Мокра.. сорочка облипла його могутнє тіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 232); Руки в старого лісоруба вузлуваті, жилаві, могутні (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 31); // Пишний, буйний. Біла церква серед могутньої зелені робила приємне враження (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Міцний, товстий. Росте.. розкішний, з гіркуватим чадним смородом полин, колючий, з могутнім стовбуром і мохнатою червоною квіткою будяк (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 72); // З товстим стовбуром і густою, розложистою кроною (про дерева). Могутні дуби, що густою лавою стояли понад озером, повилися густими тінями (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 121); Могутній дуб. Він півтисячоліття Стоїть на Хортиці, роняє жолуді (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 33).
4. Дуже великий, значний силою, ступенем вияву тощо. Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387); Успішний розвиток важкої промисловості становить міцну основу нового могутнього піднесення сільського господарства (Комуніст України, 1, 1962, 5); В Парижі й на Майорці голубій Одним він [Шопен] жив могутнім пориванням (Максим Рильський, III, 1961, 248); // Який становить собою велику силу. Тепер, при наявності могутньої світової системи соціалізму, кожна країна, незалежно від рівня її розвитку, може стати на шлях, який веде до соціалізму (Комуніст України, 8, 1967, 19); У грізні години воєнні Пішли вони в військо могутнє, І кликав до бою їх Ленін Іменням своїм незабутнім (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 59).
5. Який має дуже добре оснащення, великі виробничі можливості. Запоріжжя — це не тільки місто могутньої сучасної індустрії, а й один з великих культурних і наукових центрів України (Комуніст України, 3, 1969, 32); Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі (Максим Рильський, III, 1961, 245); // Який має велику потужність. Могутні, підвладні людині механізми раз у раз з'являються на валу з натужним гуркотом. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 77).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Могучий, -а, -е, заст. , уроч. Могутній. у знач. ім. могучий, -чого, ч. Той, хто має велику владу, силу.
Українсько-російський словник
МОГУТНІЙ могущественный; могучий; мощный могутній рух — мощное движение могутнього складу — могучего [крепкого] телосложения
Орфографічний словник української мови
МОГУТНІСТЬ
могу́тність іменник жіночого роду
МОГУТНІЙ
могу́тній прикметник
МОГУТНІТИ
могутні́ти дієслово недоконаного виду
МОГУЧЕ
Могу́че іменник середнього роду населений пункт в Україні
Іншими мовами
Словненя
Могутній прикметник англ.
1 Brobdingnagian, huge, immense, vast.
2 able-bodied, acute, ferocious, fierce, fit, forceful, full-blooded, hard, hard-hitting, high, husky, intense, keen, lusty, marrowy, muscular, nervous, pithy, powerful, red-blooded, redblooded, robust, rousing, rude, sappy, severe, sound, splitting, stiff, strong, sturdy, two-fisted, violent, virile.
3 able-bodied, acute, ferocious, fierce, fit, forceful, full-blooded, hard, hard-hitting, high, husky, intense, keen, marrowy, muscular, nervous, pithy, powerful, red-blooded, redblooded, robust, rousing, rude, sappy, severe, sound, splitting, stiff, strong, sturdy, two-fisted, vigoros, vigorous, violent, virile.
