Тімениця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:14, 21 листопада 2017; Tvsenych.if16 (обговорення • внесок)
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У Г. Барв. и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Котл. Ен. IV. 43. КС. 1893. VII. 80. Тімениці повно на шиї й на руках. Г. Барв. 241. Ум. Тіменичка.
Сучасні словники
ТІМЕНИЦЯ, і, жін., заст.
1. Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім'ї у немовлят; іноді — на тілі в дорослих. Тімениці повно й на шиї й на руках; ноги попухли (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 241); У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв;.. І панії лизав од скуки Частенько ноги скрізь і руки, І тімениці вигризав (Іван Котляревський, I, 1952, 181).
Ілюстрації
|
|
Медіа
.Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 142.
