Єдинак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:07, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Єдинак, -ка, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинакасина. Гол. І. 305. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Вх. Пч. ІІ. 7. См. Одинець 3. Ум. Єдиначок.