Деревля

Деревля, -лі, ж. = Деревня 2.

Сучасні словники

Ukrlit.org

1) Лѣсъ, деревья.

2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Чуб. VII. 377. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!… — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить…. Рудч. Ск. Недавно прислав мені деревні на повітку. Левиц. Пов. 150.

3) Деревянный домъ. Гол. І. 191. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем’я. Мет. 281.

4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Камен. у. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці. Мет. 16.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 246.

ДЕРЕ́ВНЯ, і, жін., заст., тільки одн. Зрізані дерева, ліс для будівництва; колоди. — Недавно оце прислав [Хоцінський] мені деревні на повітку та на опал три хури хмизу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125); На вулиці, попід хатами, валялася деревня, діди сиділи на ній, схиливши голови (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309).

Ілюстрації