Шірінька
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:32, 21 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Шірінька, -ки, ж. Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Ном. № 12415. Также въ околышѣ шапки. Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі. О. 1862. VIII. 32.
Сучасні словники
ШИРИ́НКА, и, жін., заст., діал. Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка. Маруся вишиває сухозолотом [сухозліткою] тонку-тонесеньку ширинку, а я пряду у запічку (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 145); Дівочі головні пов'язки у білорусів були звичайно з тонкого кужільного полотна домашньої роботи. Така пов'язка називається наміткою, ширинкою
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 456.
