Гірло
Гірло, -ла, с. Гирло, одно изъ устьевъ рѣки. Браун. 5, 6. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. З Дніпрового гірла широкого випливали. Шевч. 255. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає. Грин. ІІІ. 592.
Зміст
Сучасні словники
Те саме, що й гирло:
1. Місце, де річка впадає в океан, море, озеро або в іншу річку; кінець нижньої течії річки. Сипе море звірюкою То стогне, то виє, Дніпра гирло затопило... (Тарас Шевченко, I, 1951, 61); — Біля дунайського гирла галери наздогнали козаків (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 29); Кажуть,.. лоцмани провели їх з моря по плутаному фарватеру дніпровського гирла (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 326).
2. Вузька протока, що з'єднує; річки, затоки, лимани між собою або з морем. В нижній частині Дунай поділяється на гирла і при впадінні в Чорне море, утворює обширну низинну дельту (Геологія України, 1959, 312); Якось не тішили моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями та гирлами плавні,.. ані жовті, залиті хвилею виноградників по підгір'ю шпилясті гори (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177); Наші гнуті човники спроквола повзли гирлом, що єднало Голубів і Олексіїв лимани (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 405).
3. Вихідний отвір у чому-небудь. Гирло ями було досить вузьке (Іван Франко, IV, 1950, 23); Заспокоїла себе — навряд, щоб і гирло тунелю було переплутано дротом (Юрій Смолич, I, 1958, 78); * Образно. [Хор:] Із пащеки однозубої, Із гирла жахного Тільки лихе можна почуть (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 351).
Ілюстрації
| Girlo211117.jpeg | 2girlo211117.jpeg | 
|
|
