Огірок

Огіро́к, -рка, м. 1) Огурецъ, cucumis salibus. 2) Родъ игры, въ которой дѣвушки берутся за руки, составляютъ цѣпь, вьющуюся на подобіе стеблей огурцовъ, и поютъ пѣсни. Чуб. III. 79. 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 376. 4) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. Огіро́чок. Ув. Огірчи́ще.

Сучасні словники

Огірок звичайний— вид домашніх овочів з родини гарбузових. Огірок є об'єктом тепличного сільського господарства.

Огірок з'явився в культурі більше 6 тис. років тому. Батьківщина цього виду — тропічні і субтропічні райони Індії і Китаю, де він досі росте в природних умовах. Згадані в Біблії як овоч Єгипту (Числа 11:5).

Відомо, що у 200 році до н. е. огірки були завезені з Персії до Китаю.

Плоди диких огірків дрібні і неїстівні через вміст гірких речовин — кукурбітацинів.

Іноземні словники

Толковый словарь Ожегова

ОГУРЕЦ, -рца, м. Огородное растение сем. тыквенных с продолговатым зеленым плодом. Парниковые огурцы. Соленые, малосальные огурцы. || уменьш. огурчик, -а, м. Как о. кто-н. (1) о здоровом, хорошо выглядящем человеке; 2) совершенно трезв). || прил. огуречный -ая, -ое.

Современная энциклопедия

ОГУРЕЦ — муж. огурчик, огурчища, огурчишка; огурок зап., южн., пск. огородный плод Cucumis Sativus, и самое растенье, огурцы. Покинутые на семена, старые огурцы, семянники или семянки. Соленые или квашеные огурцы.

Цікаві факти

Огірок — індійська ліана.

Огірки відомі як овочева рослина біля шести тисяч років.

Батьківщина огірка — північно-західна Індія.

Плід огірка, як і гарбуза, — гарбузина. В Індії дикі огірки ростуть у лісі, обвиваючи дерева, як ліани. Огірками обплетені паркани в селах. При густій посадці батогакультурних огірків піднімаються нагору, чіпляючись за підставлені для них підпірки.

Огірок, зображений на фресках Давнього Єгипту та у грецьких храмах, дозволяє судити про досить поважний його вік.

У Китаї і Японії землевласники знімають урожай цих овочів три рази на рік. Вони спочатку вирощують огірки в ящиках на дахах, а потім висаджують на добре вдобрену землю городу й підв'язують до колів. Зі шпалер звисають величезні плоди огірків довжиною 1,5 м. Цей сорт китайських огірків культивують тепер у Європі в теплицях.

Віддавна огірки є улюбленою овочевою рослиною на Русі. У розповсюдженому в XVIII столітті посібнику із землеробства читаємо: «Понеже в Росії… огірки краще інших європейських місць ростуть, то тут про їх багато й описувати не потрібне».

Петро I видав указ про створення спеціального господарства з вирощування огірків. Було це в XVII столітті, але на столах простих людей огірок уже не був екзотичним продуктом. Мандрівники із Західної Європи відзначали, що огірки на Русі розводяться в неймовірній кількості й не могли зрозуміти, чому це вони ростуть у нас краще, ніж у Європі.

Цікавий той факт, що всіма улюблені солоні огірочки підвищують чоловічу потенцію. В огірках міститься велика кількість натрію, без якого життя на землі практично неможливе. Крім того, у них є хлор, який має відбілювальну дію, відбілює весь травний тракт. Клітковина, що міститься в солоних огірках, сприяє загоєнню мікротравм, поліпшує циркуляцію судин.

Доведено, що регулярне вживання в їжу цього чудо-продукту швидко відновлює сили після різних стресів.

Ось, що писали про огірки у «Лєчебнику» триста років тому:

«Вода, у якій огірки варені, якщо її прийняти, спрагу гасить, а якщо до того додаєш мазь, складену із соку свороборинного цвіту (шипшини або троянди) із цукром за всіма правилами, тоді цей засіб прохід рухає (підсилює роботу кишечника)».

Огіркові рекорди занесені навіть у книгу Гіннеса. Так найдовший огірок — 1,83 м вирощений в Угорщині й відноситься до китайського різновиду огірків. У приміщенні вдалося виростити огірок вагою більше 6 кг, а на повітрі ненабагато менше — 3,7 кг.

У часи, коли огірки були великою рідкістю, турецький султан Магомет ІІ, жорстокий і жадібний, одного разу наказав розрізати животи своїм семи підлеглим, щоб довідатися, хто з них з'їв один із присланих йому в подарунок огірків.

Плоди огірка мають досить коштовні смакові, дієтичні й лікувальні якості.

Що незвичайно, він єдиний з овочів, плоди якого ми їмо в зеленому виді, недозрілому.

Огірок найдієтичніший з усіх дієтичних продуктів. Він на 95-98% складається з води, отже, містить мінімум калорій. Але і відсотки, що залишилися, недаремні — огірок є джерелом цінних лужних солей, які здатні уповільнювати процеси старіння і утворення каменів в нирках і печінці. За це огірок називають санітаром організму.

Огірки, всупереч поширеній думці, збуджують апетит і збільшують кислотність шлункового соку — тому ними не можна захоплюватися людям, які страждають гастритом з підвищеною кислотністю, а також виразковою хворобою. У огірках містяться корисні і легкозасвоювані сполуки йоду: учені вважають, що регулярне вживання огірків в їжу покращує роботу щитовидної залози, серця і судин. Огірки містять багато клітковини — тому відмінно покращують перистальтику кишківника, а також очищають від зайвого холестерину стінки судин. Огірок містить цукор, білок, вітаміни В1 і В2, вітамін С, каротин, хлорофіл, фолієву кислоту, калій, фосфор, залізо, натрій, магній, хлор, марганець, цинк, мідь, хром і навіть срібло. Завдяки великому вмісту калію огірки відмінно «ганяють» зайву рідину, знімають набряки, знижують артеріальний тиск, мають легкий послаблюючий ефект. Сік огірка попереджає перехід вуглеводів в жири і зупиняє відкладення солей. Завдяки низькій калорійності, огірок — ідеальний продукт для тих, хто бажає позбавитися від зайвої ваги.