Хляґа

Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Мнж. 193. Як його їхати, як отака хляґа буде? Канев. у. Під дощ, під шквирю, хлягу. Мкр. Г. 51.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ХЛЯҐА див. ФЛЯ́ГА, и, жін. 1. Похідна плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (Микола Бажан, Вибр., 1940, 174); Партизан відгвинтив кришечку, стріпнув флягою. Десь на денці щось ледве чутно хлюпнуло (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 182); Кожен з курсантів був нав'ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 77). 2. Велика посудина з ручками, призначена для рідини; бідон. Молоко у флягах, пляшках зберігають у тарі, в якій воно надійшло (Технологія приготування їжі, 1957, 16); Створено нові комплекси машин і для доїння корів та первинної обробки молока: стаціонарні і пересувні установки з доїнням у фляги, відра і молокопровід тощо (Хлібороб України, 6, 1967, 19). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 610.

Ілюстрації

[[Зображення:фляга 1.jpg 600 × 600, 39]]