Ззувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:40, 21 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт.
РОЗЗУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЗУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Скидати взуття з своїх ніг. Ліг він на піл, не роззуваючись, тільки свиту скинув (Гр., І, 1963, 257); Від прудкої ходи Остапові зробилося душно. Він сів на межі й роззувся (Коцюб., І, 1955, 340).
Ілюстрації
|
|
